На другий день Пасхи Свято-Воскресенський собор відзначив своє престольне свято.
Святкову Літургію очолив керуючий Володимир-Волинської та Ковельської єпархії митрополит Володимир. Йому співслужили священики собору та міста
(32)
Щомісячні архіви: Квітень 2020
Благодатний вогонь у Свято-Воскресенському соборі
18 квітня напередодні свята Пасхи у храмі гроба Господньго по молитвам Патріарха Єрусалимського о 13:50 зійшов Благодатний Вогонь.
Делегація Української Православної Церкви отримала Благодатний Вогонь у аеропорту Тель-Авіва і доставила його в Україну близько 19год. З Києва Блвгодатний Вогонь поширився усіма куточками України, щоб усі бажаючі могли принести святиню у свої домівки.
До Свято-Воскресенського собору Благодатний Вогонь був доставлений 19.04 на Святкову Пасхальну Вечірню
(28)
Розміщено в Новости, Фотогалерея
Пасха Христова 2020р
19.04.2020 р. православні християни відзначили Великдень – найголовніше церковне свято, день Воскресіння Христового. Його важливість, зокрема, відображає визначення “Праздников Прадник и Торжество из Торжеств!” Пасха це свідчення перемоги Христа над смертю та дарована нам можливість життя вічного!
Пасхальне Богослужіння було відслужене у Свято-Воскресенському соборі з піднесенням молитв від позбавлення епідемії коронавірусу та усіх вірних прихожан!
(25)
Розміщено в Новости, Фотогалерея
Зачем освящать кулич, пасху и красные яйца,?
По древнему преданию, Господь Иисус Христос после Своего воскресения приходил к апостолам во время их трапез. Среднее место оставалось не занятым, в середине стола лежал предназначенный Ему хлеб. Постепенно появилась традиция в праздник Воскресенья оставлять хлеб в храме (по-гречески он назывался «артос»). Его оставляли на особом столе, как это делали апостолы. В течение всей Светлой седмицы артос обносится во время крестных ходов вокруг храма, а в субботу после благословения раздается верующим. Так как семья является малой Церковью, то постепенно появился обычай иметь свой артос. Таким стал кулич (от греч. kollikion – круглый хлеб) – высокий, цилиндрической формы, хлеб из сдобного теста. Слово это вошло в европейские языки: kulich (исп.), koulitch (фр.). Имея во время пасхальной трапезы на столе кулич, мы имеем упование, что и в нашем доме невидимо присутствует воскресший Господь.
Творожная пасха (в Требнике – «млеко огустевшее», то есть творог) имеет форму усеченной пирамиды, что символизирует гроб, в котором совершилось величайшее чудо Воскресения. Поэтому на верхней стороне должны быть буквы «ХВ», означающие приветствие «Христос Воскресе!». На боковых сторонах пасочницы (формы) по традиции делаются изображения креста, копья, трости, а также ростков и цветов, символизирующих страдания и воскресение Господа нашего Иисуса Христа.
Есть предание, что св. равноапостольная Мария Магдалина, дойдя с проповедью до Рима, преподнесла римскому императору Тиберию куриное яйцо со словами Христос Воскресе! Император, проявил сомнение в том, что кто-то может воскреснуть, так же как белое яйцо не может стать красным. В это время произошло чудо: белое яйцо стало окрашиваться в красный цвет. После этого христиане усвоили этот символ и стали красить на праздник Пасхи яйца. Из яйца рождается новая жизнь. Скорлупа изображает гроб, а красный цвет указывает одновременно на пролитую кровь Иисусом Христом за людей и на царское достоинство Спасителя (на востоке в древности красный цвет был царским).
(10)
Розміщено в Ази православ'я
Богослужіння на Вербну неділю
Всенічне бдіння 11.04.2020р
Рання Літургія 12.04.2020р
Пізня Божествена Літургія
(48)
Розміщено в Новости, Фотогалерея
Розпорядження, щодо проведення Богослужіннь
Оголошення про порядок Богослужінь на Вербну Неділю, Пасху і Проводи!
« 8 квітня відбулася робоча зустріч представників ковельського духовенства та керівників відділу поліції. Темою зустрічі було узгодження проведення святкових богослужінь в умовах дотримання карантину.
Напрацьовано практичні поради для релігійних громад Ковеля та району, котрі базуються на озвучених раніше заявах Священного Синоду УПЦ, Всеукраїнської ради церков, національної поліції України, МКІП про святкування Пасхи.
Священникам, церковному активу та парафіянам рекомендовано користуватися наступними приписами:
1. Богослужіння та релігійні обряди не заборонені та можуть проводитися за умови дотримання обмеження щодо їх масовості (тобто, дозволяється перебувати у храмі чи іншому приміщенні релігійної організації до 10 осіб сукупно із розрахунку одна особа на 5м.кв.).
2. Присутні за Богослужінням мають бути в масках. (Виняток може складати для священника та хористів). Під час Богослужіння регулярно провітрювати храм та використовувати антисептичні засоби для дезінфекції дверних ручок, хустинок для витирання ікон і т. і..
3. Організувати зовнішнє озвучення для трансляції Богослужіння на вулицю. Відшукати технічні можливості для проведення онлайн трансляцій, залучити до цього активних парафіян.
4. На прилеглій до храму території під час Богослужіння можуть розміщатися парафіяни на відстані 1,5-2 метри один від одного. Для недопущення скупчення людей і наочності розташування – завчасно зробити відповідну розмітку на церковному подвір’ї та призначити чергового, що відповідає за дотримання норм.
5. Вербна Неділя. Освячену вербу в позабогослужбовий час протягом дня має роздавати на вулиці біля храму ( або в іншому зручному місці) призначена для цього особа, забезпечена маскою, рукавичками, антисептиком. Не допускати скупчення людей, дотримуватися необхідної дистанції.
6. Освячення Пасок. Рекомендувати згідно розповсюдженої традиції, освячувати паски та пасхальні страви у Велику Суботу по завершенні літургії з 12-ї години, протягом дня. Коли на території храму збирається група парафіян до 10 осіб, священник звершує Молебень зі співом піснеспівів Великої Суботи, читає молитву на освячення, окроплює Святою Водою та вітає з наступаючим святом. Для наступної групи бажаючих освятити паску – Молебень з освяченням повторюється.
7. Пасхальні Богослужіння. Обмеження щодо кількості людей та відстані між ними викладені у пунктах 1 та 3. Участь у Хресній ході можуть брати тільки священники, вівтарники та хористи ( загалом до 10 осіб). Якщо на церковному подвір’ї є інші парафіяни, вони мають залишатися на своїх місцях, дотримуючись безпечної відстані один від одного.
8. Проводи. Заупокійні пасхальні богослужіння у Провідну неділю ( чи інші визначенні дні) звершуються без Хресних ходів до кладовища. Не допускати скупчення людей на кладовищі. Парафіяни мають чекати священника для спільної молитви біля могил своїх родичів.
(78)
Розміщено в Новости
Літургія на каплиці Праведного Лазаря
11.04.2020р настоятель Свято-Воскресенського протоієрей Георгій Бензюк відслужив Літургію на каплиці Праведного Лазаря, до на кладовищі.
(42)
Розміщено в Каплиця праведного Лазаря, Новости
Лазарева суббота
Лазарева суббота – суббота перед Вербным воскресеньем, в этот день Православная Церковь воспоминает чудо воскрешения Христом праведного Лазаря.
Святой Лазарь был братом Марфы и Марии, жил с сестрами неподалеку от Иерусалима, в селении Вифания.
Христос часто посещал их дом, а Лазаря называл Своим другом. Однажды Лазарь заболел, и, когда весть об этом дошла до Христа, Он сказал: «Это болезнь не к смерти, но к славе Божией, да прославится через нее Сын Божий».
Лазарь скончался за четыре дня до прихода Иисуса в Вифанию. Услышав о смерти Лазаря, «Иисус прослезился», – говорится в Евангелии (Ин. 11, 35).
Придя в Вифанию Христос велел «отнять» камень от пещеры, в которой похоронили праведника, и воззвал к нему: «Лазарь! Изыди вон». Умерший воскрес и вышел из погребальной пещеры. Весть о чуде быстро разнеслась по Иудее. И когда на следующий день Христос въехал в Иерусалим на молодом осленке, множество людей встречало Его как царя. Они постилали на Его пути свои одежды и пальмовые ветви, символом которых у нас являются вербы. Именно после чуда воскресения Лазаря первосвященники приняли решение убить Иисуса. А святой Лазарь после своего воскрешения прожил еще 30 лет — он был епископом на Кипре и проповедовал христианство.
Мощи его были перенесены из Кипра в Царьград в IX веке, при Льве Мудром.
Во время Своей земной жизни Христос сотворил чудо воскрешения из мертвых трижды. Сначала Он воскресил сына наинской вдовицы, которого уже несли хоронить. Второе чудо воскрешения было совершено Господом над двенадцатилетней дочерью Иаира. И наконец, третье – чудо воскрешения из мертвых Лазаря четверодневного.
В тропаре (главном песнопении дня Лазаревой субботы) есть слова: «Общее воскресение прежде Твоея страсти уверяя, из мертвых воздвигл еси Лазаря». Это означает, что воскрешение Лазаря было сотворено ради уверения людей во всеобщем воскресении из мертвых
(13)
Розміщено в Ази православ'я, Новости
Богослужіння на свято Благовіщення 7.04.2020р
7.04 2020 року у Свято Воскресенському соборі було відслужено згідно розкладу дві Божественні Літургії. Напередодні відслужене Всенічне бдіння.
(67)
Розміщено в Новости, Фотогалерея
