Історична довідка

Центром нашого духовного життя є віра у Воскресіння Христа із мертвих. Як свідчення цієї спасительної істини, наші далекі предки звели у центрі Ковеля чудову соборну церкву на честь Воскресіння Христового. Більш як 135 років тому вона вп’яте воскресла з попелу.

До нас дійшли досить скупі відомості про історичне минуле Свято-Воскресенського собору. Першу писемну згадку про нього знаходимо у грамоті королеви Бони від 17 серпня 1549 року. Згідно цього документу, уже існуюча Воскресенська церква, на прохання місцевого старости Богдана Семашко, була передана королевою під опіку місцевого священика Олексія Трішиниці Гайко. Нажаль, в кінці XVII – го століття Воскресенський храм згорів.

В 1696 році, на кошти Ковельського старости Стефана Ліщинського, була збудована мала церква, біля якої знаходилася висока дзвіниця з п’ятьма дзвонами і великим годинником (архіви свідчать, що одного з дзвонів взяли на прокат Свято-Успенський собор, що у Володимирі-Волинському). Проте, 14 червня 1718 року згоріла і ця будівля церкви разом з дзвіницею.

Тимчасово з села Вілька, на місце згорівшої церкви, було перенесено маленьку каплицю, де протягом 64 років збирався люд на молитву.

За цей час було зібрано кошти на будівництво нового храму і 22 червня 1782 року було укладено договір з жителем села Мизово майстром Дадинцем, який підрядився збудувати нову дерев’яну церкву. Ця будівля простояла до 1842 року, аж поки її розібрали і збудували нову – на кам’яній основі, котра простояла недовго, бо у 1848 році теж згоріла.

Ініціатором будівництва нового храму був протоієрей Олександр Роткевич. 19 червня 1874 року під наглядом особливого комітету, трудами будівельників з Росії було закладено новий храм і розпочалися роботи.

16 жовтня 1877 року було завершено будівництво вже п’ятого соборного храму Воскресіння Христового, котрий зберігся і до нашого часу. Цей п’ятикупольний собор, розрахований на 400 чоловік, було освячено архієпископом Волинським Димитрієм. Щедрими жертводавцями він був прикрашений багатою церковною утварю.

З перших років існування, при новому соборі було розгорнуто активну просвітницьку і благодійну діяльність. Фундатором Древінським при соборі було відкрито шпиталь. А ще раніше тут було створено початкову школу, двокласну жіночу гімназію, православне братство і тюремний храм.

Незважаючи на всі негаразди двадцятого століття (революції, війни та атеїстичний час), собор завжди залишався діючим і, попри усі спроби його зруйнувати, свідчив людям про всеперемагаюче Христове Воскресіння.

У 1988 році до святкування 1000-ліття Хрещення Русі і 110 річниці відбудови собору, його було реставровано зовні та зсередини.

З відродженням у 1996 році древньої Володимир-Волинської єпархії, ковельський Свято-Воскресенський собор став місцем другої єпископської кафедри. З благословення керуючого єпархією архієпископа Симеона, у 1997 році настоятелем собору і благочинним Ковельської округи було призначено протоієрея Георгія Бензюка. З того часу собор знов почав стверджуватися, як духовно-просвітницький та благодійний центр Ковельщини, при котрому діють Недільна школа, духовна бібліотека.

Силами духовенства собору ведеться активна місіонерська діяльність в навчальних закладах. В медичному коледжі щотижня ведуться уроки християнської етики і для працівників райвідділу МВС раз в тиждень читаються тематичні лекції. На кошти соборної іконної лавки було започатковано ряд нових храмів міста (Почаївської ікони Божої Матері, Свято-Введенський та Воскресіння Словущеє). Старанням працівників канцелярії собору збираються записки та кошти, які протягом 10-ти років є підтримкою для монастирів Зимненського, Нискиницького і Світязького. Активно діє при соборі паломницький центр.

З 2005 по 2007 рр. собор було заново розписано Луцькими іконописцями Конським М., Манько А. та Солдатюком С..

Кожному, хто відвідує цей храм Господь подає Своє благословення через щоденні богослужіння та чисельні святині, котрі наповнюють собор. Святителем Володимир-Волинським Фадеєм сюди була пожертвувана ікона Анастасії Римлянини. Понад сто років тому у храм була принесена ікона з мощами прп. Іова Почаївського. На 125-літній ювілей митрополитом Луцьким Ніфонтом була пожертвувана ікона з часточкою мощей ап. Андрія Первозванного. Серед святинь, котрі тут зя’вились останнім часом потрібно згадати часточки св. мощей святителя Миколая, преподобного Сергія Радонежського, святителя Феодосія Чернігівського, преподобних Олександри, Марфи та Єлени Дівеєвських.

В 2009 році згідно указу правлячого Архіпастиря друга єпископська кафедра з Свято-Воскресенського собору була перенесена у новозбудований Свято – Троїцький собор м.Ковеля.

Свій 135-літній ювілей (2012р.)  Воскресенський собор зустрів у духовній величі та красі. До ювілею було проведено реконструкцію даху та заміна куполів, проведено зовнішні ремонтні роботи

В січні 2014 року правлячим Єпископом Володимиром, Воскресенському собору було надано статус кафедрального, яким він колись являвся.

На сьогоднішній день богослужіння в храмі почергово звершують чотири священики та диякон. В святкові та недільні дні служби відбуваються соборно.

Протягом століть Свято-Воскресенська соборна церква розділяла долю своїх прихожан і всього Волинського краю. Трагічні сторінки минулого історії храму та його світле сьогодення, ще раз свідчать усім нам про нездоланну істину Воскресіння із мертвих.

Свою святительську настанову та батьківську турботу собору надає керуючий Володимир-Волинською єпархією єпископ Володимир.

(421)

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *