Свято-Успенська Почаївська Лавра….
Сюди у 1604 році, пройшовши довгий путь монаха-подвижника, тайно приходить преподобний Іов і поселяється в одній із створених Богом печер. Мерехтливе потріскування лучини перед невеличкою іконою, задушлива сирість, сутінок і… Преподобний на колінах. Тихо злітає з уст Іісусова молитва, а з очей котяться сльози, зрошуючи холодне каміння. На ногах, від довгого стояння, язви. Вони так і залишаться потім на святих мощах, як свідки подвигів богоподібної душі.
Не у волі Господа було такому світильнику затаїти себе у печерах. Братія, провидівши у Преподобному святість, умолила прийняти керівництво монастирем. На цій горі він провів 50 років свого земного життя, тут зростала його слава, а з нею множилися матеріальні достатки монастиря. Тут, будучи ігуменом, він витерпів немало прикрощів від поляків, які хотіли навернути монастир в унію, від племінника Ганни Гойської Фірлея, який намагався все подароване нею повернути у свою користь. І що сильнішими були нападки ворогів, то твердіше стояв на сторожі монастиря Преподобний.
Продовжити читання
(82)
