Щомісячні архіви: Вересень 2018

Воздвижние Креста Господнего

Римские императоры-язычники пытались полностью уничтожить в человечестве воспоминания о священных местах, где пострадал за людей и воскрес Господь наш Иисус Христос. Император Адриан (117–138) приказал засыпать землей Голгофу и Гроб Господень и на искусственном холме поставить капище языческой богини Венеры и статую Юпитера. На это место собирались язычники и совершали идольские жертвоприношения.

Однако через 300 лет Промыслом Божиим великие христианские святыни – Гроб Господень и Животворящий Крест были вновь обретены христианами и открыты для поклонения. Это произошло при равноапостольном императоре Константине Великом (память 21 мая), первом из римских императоров, прекратившем гонения на христиан. Святой равноапостольный Константин Великий (306–337) после победы в 312 году над Максентием, правителем Западной части Римской империи, и над Ликинием, правителем Восточной ее части, в 323 году сделался единодержавным правителем огромной Римской империи. В 313 году он издал так называемый Миланский эдикт, по которому была узаконена христианская религия и гонения на христиан в Западной половине империи прекратились. Правитель Ликиний, хотя и подписал в угоду Константину Миланский эдикт, однако фактически продолжал гонения на христиан. Только после его окончательного поражения и на Восточную часть империи распространился указ 313 года о веротерпимости. Равноапостольный император Константин, содействием Божиим одержавший в трех войнах победу над врагами, видел на небе Божие знамение – Крест с надписью «Сим победиши». Продовжити читання

(5)

Вшанування свята прп.Іова Почаївського у соборі

Вже більше як 100 років у соборі знаходиться часточка мощей прп.Іова Почаївського.

Вшануванню пам’яті святого,  ковельчани спочатків надали велике значення! Це святкування було на рівні престольного свята. Завжди з різних куточків, хто не міг потрапити до Почаєва, збирались для молитви у Свято-Воскресенському соборі у цей день. Після святкового богослужіння звершувалась Хресна хода.

Ця традиція і любов до святого залишилась і у наші дні. Кількість вірян зменшилась, адже у багатьох є змога бути у цей день у Почаєві, але сила віри і молитовне піднесення не згасає!

 

Нехай молитвами прп.Іова Господь дарує той молитовний дух і крепості стояння у вірі, які були у Преподобного, кожному, хто до нього звертається!

 

(7)

Усікновіння глави Іоанна Предтечі

Сегодня памятный день Усекновения главы честного славного пророка, Предтечи и Крестителя Господня Иоанна. Напоминаем, что в этот день Церковью установлен строгий пост!

Усек­но­ве­ние гла­вы св. Иоан­на Пред­те­чи от­ме­ча­ет­ся 11 сен­тяб­ря (29 ав­гу­ста). Мит­ро­по­лит Су­рож­ский Ан­то­ний в од­ной из про­по­ве­дей так трак­ту­ет тот факт, что Усек­но­ве­ние гла­вы свя­то­го (то есть на­силь­ствен­ное убий­ство) – яв­ля­ет­ся имен­но празд­ни­ком:

«Се­го­дня мы празд­ну­ем день Усек­но­ве­ния гла­вы Иоан­на Пред­те­чи… Сло­во “празд­но­вать” мы при­вык­ли по­ни­мать как ра­дость, но оно же зна­чит “оста­вать­ся без де­ла”, а без де­ла мож­но оста­вать­ся, по­то­му что за­хлестнет ду­шу ра­дость и уже де­ла нет до обыч­ных дел, а мо­жет это слу­чить­ся по­то­му, что ру­ки опу­сти­лись от го­ря или от ужа­са. И вот та­ков се­го­дняш­ний празд­ник: за что возь­мешь­ся пе­ред ли­цом то­го, о чем мы слы­ша­ли се­го­дня в Еван­ге­лии?»

Продовжити читання

(2)

Житіє Преподобного Іова ігумена Почаївського

 

Свято-Успенська Почаївська Лавра….
Сюди у 1604 році, пройшовши довгий путь монаха-подвижника, тайно приходить преподобний Іов і поселяється в одній із створених Богом печер. Мерехтливе потріскування лучини перед невеличкою іконою, задушлива сирість, сутінок і… Преподобний на колінах. Тихо злітає з уст Іісусова молитва, а з очей котяться сльози, зрошуючи холодне каміння. На ногах, від довгого стояння, язви. Вони так і залишаться потім на святих мощах, як свідки подвигів богоподібної душі.

Не у волі Господа було такому світильнику затаїти себе у печерах. Братія, провидівши у Преподобному святість, умолила прийняти керівництво монастирем. На цій горі він провів 50 років свого земного життя, тут зростала його слава, а з нею множилися матеріальні достатки монастиря. Тут, будучи ігуменом, він витерпів немало прикрощів від поляків, які хотіли навернути монастир в унію, від племінника Ганни Гойської Фірлея, який намагався все подароване нею повернути у свою користь. І що сильнішими були нападки ворогів, то твердіше стояв на сторожі монастиря Преподобний.
Продовжити читання

(2)